Юридичні поради, допомога при ДТП, спілкування з ДПС, трактування ПДР

Модератори: Jarevych, Жульєн, Yelik, Dimon, Denja, NIK

Закрито
Захист автомобіля. Технічна сторона.
GZero
Повідомлень: 507
З нами з: Сер, 29 червня 2005, 16:19
Авто: BYD Flyer II
Дякував (ла): 0
Подякували: 0

Захист автомобіля. Технічна сторона.

Повідомлення GZero » Сер, 07 грудня 2005, 22:50

Щоб не забивати купою "важливих тем" список, всю інформацію про техзахист авто переношу сюди, сюди ж буде додаватись і нова інформація.

1. Сигналізація. Загальні поняття.

1. Для чого існує сигналізація.
На переважній більшості автомобілів стоять сигналізації і чомусь майже всі автомобілісти вважають цей засіб охорони панацеєю від зловмисників. Фактично ж, єдина робота сигналізації – попередити («сигналізувати») власнику авто і небайдужим свідкам (якщо такі випадково знайдуться) про спробу крадіжки. Запобігти їй, на жаль, вона може мало в чому.


2. Класифікація ворога.
Для адекватної відповіді ворога треба знати в лице. Категорії опонентів вашої сигналізації можна виділити три: наркомани, піонери і професіонали.

Наркомани – це в основному антисоціально настроєні люди, основна мета яких – щось вкрасти і продати. Проти таких діє одне просте правило – не залишати нічого на видному місці, всі барсетки, кульки, сумки при неможливості брати з собою ховати в бардачок або багажник. Бажано – максимально непомітно для оточуючих. Наркомани зазвичай розбивають шкло, швидко забирають доступні засоби збагачення і втікають. На жаль, загальний час такої крадіжки – близько 10 секунд і зреагувати на вий сирени ніхто не зможе і при бажанні. Особливо «благородні» розбивають тільки форточку і відкривають замок задніх дверей. Ця тема потребує окремої уваги і, можливо, буде розглянута пізніше (в т.ч. вплив тонування). «Наркомани» починають оснащувати себе граберами, що значно спрощує їхню роботу, але не переводить їх в категорію піонерів. Тому про них тут і згадано. Про грабери пізніше буде сказано детальніше.

Піонери. Зазвичай, це люди, які недавно займаються крадіжкою машин і не досягли в цьому питанні явних успіхів. Хтось з них стане професіоналом, більшість отримає умовний термін, а дехто і не умовний. Всі методики захисту, застосовані в автомобільних сигналізаціях, як-то: вмонтовані реле блокування, виносні реле блокування розраховані на них і реально можуть допомогти не віддати автомобіль. Тут 99% успіху залежить від правильної установки сигналізації, хоч переважна більшість не віддає цьому аспекту жодної уваги.

Професіонали. Що потрібно знати про цю категорію. Ситуація двозначна. З однієї сторони – завадити професіоналу забрати автомобіль фактично неможливо. Для цих людей, спеціалістів, які знають всі тонкощі встановленої на ваш автомобіль протиугонної системи, не складає ніяких труднощів їх обійти. Тобто, якщо такі люди поклали око на ваш автомобіль – вам залишається тільки одне – ночувати в ньому з битою і газовим пістолетом на стоянці, яка добре охороняється. Але! Помилковою є загальна думка про «замовлений автомобіль». Як показують спостереження, немає ніякого конкретного «замовленого автомобіля». Забирають автомобіль, найменш захищений, споміж аналогічних. Тобто, якщо ви - власник Ланоса з не найгіршою сигналізацією і замком капота з правильним управлінням по додатковому каналу, на вашу машину ніхто і не гляне. А навіщо? Навіщо, якщо їздять сотні взагалі без сигналізацій?

3. Загальна класифікація.
Тему захисту кодових посилок (простіше – захищеності від взлому по радіоканалу) ми окремо розглянемо окремо. Фактично, зараз сигналізації можна поділити на два основні види: одно- і двостороння. Одностороння сигналізація передає дані лише від брелока до основного модуля. Двостороння – також і у зворотньому напрямі. На практиці це означає, що брелок повідомить вам про спрацювання першої чи другої зони датчика удару, про відкриті двері чи спробу увімкнути запалювання в режимі охорони. Тут питання стояти не може – брати тільки двосторонню. Це не означає, що коли вночі спрацює сигналізація, ви стрімголов з битою побіжите вниз щоб дістати кастетом в голову від дежурного внизу під’їзду. Це означає, що при спрацюванні сирени за вікном ви не будете кожного разу бігати до нього і перевіряти, чи це не ваша. Збереження нервової системи - зараз це особливо актуально.

4. Якість установки, типова спроба взлому. (* перехват коду не розглядаємо)
Багата фантазія – найважливіша для характеристика установщика вашої сигналізації. Існує кілька місць для установки центрального блоку сигналізації, сирени, блокувань і всі вони на конкретному автомобілі відомі злодіям.

Зазвичай, стається так: за брелоком визначають модель сигналізації, один зловмисник відкриває двері автомобіля, відкриває капот, лізе в місце, де встановлено центральний блок, вириває жгути і з’єднує в правильній для відкриття реле блокування комбінації проводи. Інший тим часом під капотом вириває сирену. На обеззвучування сигналізації йде буквально кілька секунд. На пейджер в таких випадках надіятись не варто – в ці моменти включають потужні генератори завад на потрібній частоті і пейджер глохне.

А тепер уявіть таку ситуацію: другий зловмисник під капотом сирени не знаходить. Тобто, для того, щоб її зняти, треба відкрутити фару, акумулятор, металеву планку і в позі страуса 5 хвилин добиратись до неї? У відчаї він може вирвати клему з акумулятора, але, такий перебіг подій може бути несподіванкою і злодії можуть капітулювати. А якщо стоїть замок на капот? А якщо сирена автономна? А перша дійова особа залядає під рульову колонку і на диво не бачить там блока. А блок в багажнику, під обшивкою. Злодії капітулють і шукають нову жертву.

GZero
Повідомлень: 507
З нами з: Сер, 29 червня 2005, 16:19
Авто: BYD Flyer II
Дякував (ла): 0
Подякували: 0

Охорона автомобіля. Техзасоби. Сигналізація. Радіоефір.

Повідомлення GZero » Чет, 08 грудня 2005, 08:37

2. Сигналізація. Радіоефір.

Здавалось, технологія Keeloq – вірна відповідь на всі спроби перехвату коду, але і в неї виявився суттєвий недолік - популярність. Далі я буду пояснювати все дуже умовно, але щоб було зрозуміло всім.

Раніше блок чигналізації впізнавав «свій» брелок по конкретному коду, наприклад, якщо з ефіру отримувався код 5122332213_1, то сигналізація вставала на охорону, якщо 5122332213_2 – знімалась, 5122332213_3 – відкривала, для прикладу, багажник. Недолік цієї технології, як не важко здогадатися, простий: один раз прочитавши з радіоефіру спеціальним обладнанням цей код, надалі ним можна було елеметарно управляти сигналізацією.

Як панацею від таких ситуацій придумали динамічний код. Працює він так: при «спарюванні» брелка з сигналізацією, вони генерують і обмінюються випадковою формулою, нехай це буде формула x=(y+123)*5/7 і якоюсь початковою цифрою, нехай це буде 100000. Тепер і в брелоку і в основному блоці сигналізації, одночасно, замість х підставляється число 100000 і вираховується y. Це і є той код, який передає брелок до сигналізації, щоб, скажімо, відкрити машину. Сама сигналізація приймає цей код, звіряє, з розрахованим самостійно і при співпадінні – виконує задану команду. Далі і в брелоку і в сигналізації по тій самій формулі вираховується наступний код, х тепер підставляється як 100001. І так далі.

Звичайно, це пояснення дуже умовне, дане просто для загального розуміння роботи технології. Використовується не простенька формула, а власні ключі шифрування. Кодових комбінацій є аж ~20’000’000’000’000’000’000, при чому після кожного натискання кнопки брелока генерується наступна дійсна комбінація, яка після використання стає непридатною і другий раз сигналізація цей код просто відхилить.

Отже, записувати з ефіру код, і потім його відтворювати – діло гибле, але сталося те, що мало статися. Корпорація Microchip, яка володіє правами на технологію динамічного коду Keeloq, почала гігантськими партіями випускати і продавати свої чіпи HCS. Їх купляли і продовжуть купляти всі, і настала така ситуація, що і Pantera і Sheriff i Alligator і практично всі інші (можна сміло казати - 99% нинішнього ринку сигналізацій) працюють на чіпах HCS.

І можливість їх взлому знайшлась. В цьому нема вини компанії Microchip, вони продають чудовий код, який досі ніхто не зміг розшифрувати, щоб знайти ту формулу, за якою сам би міг одночасно з брелоком і сигналізацією вирахувати наступний дійсний код. Проблема заключається в тотальній масовості технології і можливості зробити обладнання для взлому практично для всіх сигналізацій на ринку.

Далі читайте уважно, цілком можливо, що ви також опинитесь в такій ситуації, і в такому випадку вам будуть потрібні інструкції: як визначити, що вас атакують, що робити в такому випадку, чого не робити.

Отже, припустимо, бригада працює в автомобілі, на стоянці великого супермаркету. Ви підїзджаєте, ставите машину на охорону, а вона не ставиться. Ви ще раз тиснете кнопку. Поставилась. Ну мало що – поганий контакт батарейки, чи завади від сусіднього заводу радіотелеграфного обладнання. Що відбулось? А відбулось таке: одночасно і в сигналізації і в брелку був згенерований новий дійсний код, нехай XXX, злодії увімкнули потужний генератор завад, який просто не дав цьому коду передатись до автомобіля, а самі його перехопили і записали в пам’ять. В цей час в брелку згенерувавався наступний дійсний код – YYY. Ви побачили, що машина не відреагувала на вашу команду і знов натиснули кнопку, код YYY відіслався до машини і так само був заглушений і записаний, в цей же момент обладнання для взлому передало в ефір перший ваш код – XXX. Машина, нічого не підозрюючи закрилась і поставилась на охорону (ще першим вашим кодом – XXX), в сигналізації згенерувався наступний дійсний код – YYY. Ви пішли в магазин, а зловмисники випустили в ефір другу кодову комбінацію YYY і нею відкрили автомобіль.

Отже, якщо автомобіль не поставився на охорону, а ви знаєте, що батарейці в брелку ще жити і жити, найкращим варіантом буде просто поїхати звідти в інше місце. Ні в якому випадку не натискайте підряд всі кнопки зі злості (особливо стосується, якщо у вас різні кнопки на постановку і зняття з охорони). На місцях публічного скупчення машин, якщо є підозри, старайтесь ставити автомобіль на охорону за допомогою автопостановки (після вимкнення запалення і закривання всіх дверей система сама переходить в режим охорони) чи вручну, кнопкою Valet, якщо є така можливість. А знімати з охорони відкривши двері ключем і набравши свій PIN-код.

Є інші різновиди динамічного коду, які нічим не ліпші від Keeloq, але малопоширені і тому малоймовірно, що комусь захочеться возитися з ними. Представник виду – сигналізації Шерхан (Scher-Khan).

Але прогрес не став. Наступним кроком розвитку став т.з. «динамічний діалоговий код». Дана методика веде свій початок від технологі визначення «свій-чужий» у ракетних військах і має різні назви, наприклад «метод інтерактивної авторизації» Пояснюю на прикладі, як він працює: так само одночасно і сигналізація і брелок генерують наступний дійсний код, при отриманні команди з брелка, сигналізація звіряє код, і якщо він правильний, висилає брелку випадкове число, скажімо 982367. І в брелку і в основному блоці сигналізації записана спільна формула, обидвоє підставляють це число у формулу і отримують результат. Обчисливши результат, брелок відсилає його сигналізації і та співставляє власний результат з отриманим від брелка, якщо він співпадає – виконує команду. Про взлом таких систем по радіоефіру нічого не відомо і в даний момент їх можна вважати найзахищенішим варіантом. Звичайно, можна знайти дірку в якійсь конкретній реалізації цього алгоритму, але сама технологія зараз виглядає непоборною. Така система використовується, наприклад, в охоронних комплексах Magic Systems, Альтоніки.
Востаннє редагувалось Суб, 10 грудня 2005, 20:32 користувачем GZero, всього редагувалось 1 раз.

GZero
Повідомлень: 507
З нами з: Сер, 29 червня 2005, 16:19
Авто: BYD Flyer II
Дякував (ла): 0
Подякували: 0

Охорона автомобіля. Техзасоби. Іммобілайзер.

Повідомлення GZero » Чет, 08 грудня 2005, 14:54

3. Іммобілайзер.

Як я вже писав, надіятись на протиугонні функції сигналізації – наівно. Фактично, іммобілайзер – єдиний електронний засіб, який реально допомагає захистити автомобіль.

Lingvo дає такий перелад слова Immobilizer: устройство для фиксации (животных перед убоем). На жаль, сучасні іммобілайзери не здатні виконати такі операції зі зловмисниками, які пробрались у автомобіль, але допомогти йому не змінити власника можуть.

Іммобілайзери бувають штатні і додаткові, встановлені окремо.

Штатна система іммобілайзера зазвичай представляє з себе такий ланцюг – мікрочіп, вплавлений в головку ключа, антена-зчитувач, яка встановлюється навкого замка запалювання, блок іммобілайзера і ECU-комп’ютер (Engine Control Unit, в різних виробників різні абревіатури) автомобіля (звичайно, стосується тільки інжекторних двигунів, з карбюраторними ситуація значно гірша). Можливі різні схеми роботи, але в основному, спрощена для розуміння схема працює так: при увімкненні запалювання, антеною навколо ключа створюється поле, яке опитує чіп в головці ключа, чіп передає на антену свій код, який передається в основний блок іммобілайзера і по провідних каналах подається в ECU автомобіля, де звіряється з таблицею дозволених ключів у системі. Відповідно від того, чи прописаний даний ключ у системі – ECU дає добро на запуск двигуна або відхиляє його. Перевірити дієздатність вашого іммобілайзера дуже просто – обмотайте звичайною фульгою головку ключа і спробуйте завести автомобіль.
Методів обходу іммобілайзера є доволі багато. Найпростіший – подавання +12В на певний вхід іммобілайзера. Такий спосіб підходить далеко не для всіх іммобілайзерів і з новими автомобілями, наскільки мені відомо, неефективний. Можливий також варіант, коли недобросовісний працівник сервісної станції непомітно пропише сканером в автомобіль свій ключ. Найдієвіший і найпопулярніший спосіб – заміна ECU автомобіля на свій, який не вимагає коду іммобілайзера. Тут багато залежить від того, де захований цей блок і наскільки просто його змінити, зазвичай він стоїть на перегородці, яка розділяє моторний відсік і салон з одного або другого боку. Найкраще, звичайно, якщо він під капотом (а якщо той ще й закритий на замок...): злодію легше і затишніше робити свою чорну справу в салоні автомобіля аніж копатись під капотом, чим викликати підвищену увагу з боку випадкових перехожих. Особливо хитрі автовласники роблять просту і дуже, дуже дієву річ – вони міняють місцеположення контаків в шлейфі до ECU і так само під них міняють їх і в самому блоці ECU.Таким чином, помінявши рідний ECU автомобіля на свій, зловмисник просто не зможе завести автомобіль, як не буде старатись. Також доводилось чути про наступний спосіб обходу іммобілайзера: ви блукаєте по супермаркеті, ключі в кишені, а біля вас ходить людина з сумкою/кейсом/.. в руці, який створює потрібне поле і опитує ваш ключ з кишені, в цей же час передаючи код по радіоканалу в автомобіль, на антену-зчитувач іммобілайзера. Фільми про Джеймса Бонда втілюються в життя.

Штатні іммобілайзери – хороший захист, який проте не зможе вберегти автомобіль. Бо злодію добре відомо, який іммобілайзер стоїть в авто, його особливості, слабкі сторони і він йде боротись з ним, оснастившись потрібним інструментом і обладнанням.

Потрібно також додати, що на сам ключ, без іммобілайзера, надіятись не можна. Розібрати рульову колонку і з’єднати потрібні дроти (а це в основному +12V, (ACC), IGN1, (IGN2), START) не представляє собою ніякої складності. Дійшло до того, що ключі робляться елементарні, без сучасних технологій захисту, дублікат яких вам може зробити найгірша майстерня. В багатьох автомобілях вже і ключа як такого немає, залишився тільки чіп іммобілайзера (в картці, мітці).

Отож, для того, щоб вберегти автомобіль, потрібно встановлювати додатковий іммобілайзер. Є різні види ідентифікації власника: по PIN-коду (таких фактично вже не залишилось, а два наступні види дозволяють відключити іммобілайзер по такому коду в різних випадках, коли іммобілайзер мітку не бачить), по контактній мітці (перед заводом автомобіля потрібно доторкнутись міткою до спеціального приймача), безконтактній мітці (може лежати в кишені окремо від ключів і передавати дані по радіоканалу).

Дві основні переваги таких іммобілайзерів, це те, що злодій може про неї і не знати (а звідки йому про неї знати, якщо мітка безконтактна, і ви не виконуєте ніяких додаткових рухів?) і те, що вона опитує мітку повторно протягом певного інтервалу (чи змін в статусі системи – гальмування, відкривання дверей). Що це значить? Це значить те, що якщо на світлофорі вас викинули (або людина з ПМ лагідно попросила покинути салон) з машини, а ключі залишились в ній, після відкриття дверей водія іммобілайзер увімкне протирозбійний режим, і почне вимагати присутності електронної мітки, не побачить її, дасть машині проїхати 100 метрів (щоб ви могли безпечно сховатись), засвітить «стопи» і зупинить двигун (або зімітує його несправність). Це все, звичайно, залежить від конкретної моделі іммобілайзера.

Також іммобілайзери діляться за способом управління блокуваннями. Коли зловмисник докопається до основного блоку іммобілайзера, він зможе елементарно відключити всі блокування. В сучасних іммобілайзерах (наприклад Black Bug) використовується цифрове управління по штатній проводці. Реле, яким ви блокуєте певне електричне коло, встановлюєте де хочете, від нього до основного блоку іммобілайзера ніякої проводки не треба. Все управління йде по бортовій електромережі автомобіля і якщо до основного модуля іммобілайзера доберуться, це абсолютно нічого не дасть, блокування буде далі виконувати свою роботу.
Востаннє редагувалось Суб, 10 грудня 2005, 20:38 користувачем GZero, всього редагувалось 1 раз.

GZero
Повідомлень: 507
З нами з: Сер, 29 червня 2005, 16:19
Авто: BYD Flyer II
Дякував (ла): 0
Подякували: 0

Повідомлення GZero » Суб, 10 грудня 2005, 21:24

4. Замок на КПП

Як додатковий рубіж, замок на важіль КПП, як на мене – неефективний. І цьому є кілька причин.

По-перше, існує можливість обійти блокування, не знешкоджуючи замок. Скажімо, відламати в потрібному місці ручку, вони менш міцні, ніж елементи замка.

По-друге, на механічній КПП можна просто витиснути щеплення і взяти машину на буксир. Вважається, що на АКПП замок ефективніший, бо механічно блокує ведучі колеса в режимі P, але можна зняти (розбити) пластиковий кожух біля важеля і вручну перевести тросик на Drive або ж зробити це в підкапотному просторі/під днищем машини (як, наприклад, в Toyota Avensis).

По-третє, «Бампінг» - термін, який сколихнув громадськість. Розписувати не буду, зайдіть на Yandex і проведіть пошук по слову «бампинг» або скачайте це відео: http://www.dafor.net/win/informat/bump/ ... fender.asf (12.2 МБ). Від багатьох авторитетних людей були підтвердження, про дієвість даного способу.

GZero
Повідомлень: 507
З нами з: Сер, 29 червня 2005, 16:19
Авто: BYD Flyer II
Дякував (ла): 0
Подякували: 0

Повідомлення GZero » Суб, 10 грудня 2005, 22:43

5. Замок на капот

Елемент, який на думку спеціалістів в області захисту машин, повинен в обов’язковому порядку бути присутнім в захисному комплексі автомобіля. Не отримавши доступу до капоту неможливо вимкнути сирену (ставте автономну), отримати доступ до підкапотних блокувань, кинути свій павук, змінити ECU (див. вище), якщо він під капотом. В багатьох авто сам тросик відкривання капота легкодоступний ззовні автомобіля.

Правильно обраний і встановлений капотний замок суттєво зменшує шанси зловмисників. Особисто я вважаю його основним рубіжем захисту автомобіля. Отже, замки бувають з механічним чи електричним управлінням, є різні за схемою механізми блокування.

Механічні замки відкриваються/закриваються за допомогою ключа, замок виводиться у салон. Недоліки – замок постійно знаходиться у закритому стані, тому у випадку аварії, коли, наприклад, треба терміново відключити аккумулятор, чи гасити пожежу під капотом, зробити це проблематично. Плюс та сама боязнь перед бампінгом. Плюс, зазвичай, треба серйозно сверлити кузов, що може негативно відбитись на його антикорозійних властивостях.

Замки з електричним управлінням позбавлені першого недоліку: при правильному підключенні вони закриті тільки тоді, коли треба, а під час руху відкриті. Звичайно, можна і механічний замок відкривати під час їзди, але кому схочеться постійно це робити? На випадок пошкодження електрозамка і неможливості відкрити капот передбачено страхуючий тросик, який ховається в потайному місці.

Отже, моя рекомендація: замок з електричним управлінням, підключений по одній з наступних схем:

На додатковий канал сигналізації. Недолік – відкривати і закривати потрібно вручну, але, оскільки кнопкою його відкривання/закривання ви часто бавитись не будете, є шанс, що грабером не перехоплять потрібну для відкривання замка кодову посилку (див. про Keeloq вище). Знову ж таки, добравшись до основного блоку сигналізації (чи контроллера замка, по аналогії з ЦЗ), комутуванням потрібних дротів можна добитись відкривання капоту. Тільки не підключайте капотний замок паралельно до центрального замка - тоді все коту під хвіст.

Оптимальний метод – сигналізація закриває замок, а іммобілайзер відкриває. В такому випадку, доступ до сигналізації (як радіовзлом так і доступ до основного блоку) нічого не дасть. При постановці на охорону замок закривається, при увімкненні запалювання і проходження авторизації, іммобілайзер його відкриває.

Найкращий варіант – використання хорошого іммобілайзера з цифровим безпровідним управлінням блокуваннями і спеціального безпровідного цифрового реле, яке буде відкривати капот. В такому випадку навіть доступ до блоку іммобілайзера нічого не дасть.

При хованні страхуючого тросика, непогано проводити конструкцію недоступною ззовні машини і виводити кінець тросика в несподіваному для угонщика місці. Непогано, якщо це буде під днищем, плюс для того, щоб за нього смикнути, треба гарно залізти під машину та ще й із правильно зігнутим шматком дроту (щоб без нього не можна було дотягнутись до тросика).

Закрито

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 18 гостей