Модератори: Jarevych, Жульєн, Yelik, Dimon, Denja, NIK
Мій похід на Парашку...
- snik
- Повідомлень: 1699
- З нами з: Суб, 28 листопада 2009, 22:29
- Ім'я: Євген
- Стать: чоловік
- Авто: штири колеса...
- Звідки: levandovka
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
- Контактна інформація:
Мій похід на Парашку...
Ну якби назва теми намікає)
завжди хотів піти в такий от похід. І тут появлась можливість))
Коротко: гора Парашка (якщо правильно то Параска) названа в честь дочки чи то жінки Святослава Володимировича (сина Володимира Великого). Висота 1280м на рівнем моря, стартували ми (якщо вірити картам) з висоти 500м над рівнем моря, це в Сколе біля рукавички, довжина маршруту приблизно 10.3 км.
Це було коротко, а тепер все по порядку.
Ранок проснувся, випив кави і поснідав. зібрав всі речі в рюкзак і на 07:10 на поїзд. Так як з левандівки іти не далеко то пішечки собі пішов на вокзал
Шо робилося в поїзді думаю можна пропустити) всі з настоєм чекали Сколе))
Приїхавши в Сколе, попили кави ну і впринципі зібравшись рушили)
Дойшли до рукавички ше докупилися хто шо забув і на цьому почалася подорож)
Ну спочатку треба було ведертися до стежки і до маршруту) Вийшовши на нього домовилися іти ланцюжком шоб ніхто не відставав) я йшов замикаючим, а то означало шо я собі вирвав гілочку таку тоненьку і поганяв всіх ззаду)))
Трои пройшовжи зробили перший привал біля джерела, вмився і вирушили далі на підкорення гори)
пройшовши знову частину дистанції зробили привал) і я оцінив майбутній на той час маршрут)
От ті дальні хребти то по них ми потім ішли)
далі були пологіші підйому, були трохи крутіші) я знову всіх поганяв своєю різкою) було весело) а хто там казав шо вже не може то всерівно ішов далі) пройшовши значну частину маршруту лісом ми вийшли на відкриті простори) і там ми вирішили трошки відпочити)
хтось шось перекусив, хтось переодівся) а я далі всьо фотозвітував)
полежавши ми продовжили, до того часу ми вже розділилися на дві частини)) але то було не страшно, бо хто ішов перший вони переважно зупинялися віддихатись а ми ж в свою чергу зупинялися подивися на ті краєвиди, пофоткати і пофоткатись)))
там дійсно дуже гарно))
Хочу замітити шо це десь половина маршруту лише))
всі з мега крутим настроєм незважаючи навіть на то шо впринципі трошки від непривички місцями важкувато було) але тим не менш була ціль і я хотів туда вийти)
Дуже класно було коли ми вийшли на рівень хмар, реально ми були на одній висоті, вони пропливали біля нас то було дуже чіто вийдно, і тут в ті моменти було відчуття такої свободи)))
Тут от така от крутезна панорамка)
захоплює погляд))
знову ж таки по дрозі декілька разів ще зупинилися шоб перепочити і віддихатись і кучу разів шоб пофоткати)
доречі коли ми вийшли вже на хребет то вже розуміючи шо подолали такий шлях йшлося легше))
по трошки ми наблизилися до головної нашої мети))
от Вона Параска...
перед горою ми бечали як наша перша частина вже там карапкається до вершини а ми далі фтки робим) ну ніхто не жалівся було дуже крутоі весело)
Але довго вирішили не затримуватися томущо часу було не дуже багато)
ми продовжили)
вже на самому підйомі до вершини є табличка з історією а саме про те що тут була похована вище згадана Параска...
"фотку десь посіяв"
останні кроки і ось я тут) я пройшов всю дистанцію) море вражень) доречі як я писав вище протяжність маршруту 10.3км... просто нереальні відчуття коли ти на вершині)) А це доречі найвища точка Сколівських Бескидів
На горі всі перекусили, полежали, відпочили))
Найбільше вражень стояти на вершині на вітрі і дивитися на цілі міста внизу) на річку яка десь так далеко здається)
Одним словом неймовірні враження)
там я зрозумів шо дісно зійшовши самому на вершину це набагато крутіше ніж виїхати на пійомнику чи на квадріку і подивитися на краєвиди)) зовсім ріізні відчуття)
Раджу спробувати))
Коли всі посиділи поговорили пофоткались ми почали схід вниз) по дорозі декілька привалів) вниз було іти весело) третину маршруту пройшов сам... перша група знову ж таки рванула вперед) я ішов поганяючи всіх позаду розказуючи анекдоти) потім шось стали перепочити, я пішов вперед і так захопився шо від одних відстав і догнав майже перших))
потім вже якось разом внизу сходили усі майже)
якось всі дойшшли до рукавички) я собі купив ше одну воду пару бананів і стояли згадували хто як ішов))
потім знову всі перейшли на вокзал де вже дочекалися нашої електрички))
На цьому все) з часом появляться ше фотки то дозалию)
завжди хотів піти в такий от похід. І тут появлась можливість))
Коротко: гора Парашка (якщо правильно то Параска) названа в честь дочки чи то жінки Святослава Володимировича (сина Володимира Великого). Висота 1280м на рівнем моря, стартували ми (якщо вірити картам) з висоти 500м над рівнем моря, це в Сколе біля рукавички, довжина маршруту приблизно 10.3 км.
Це було коротко, а тепер все по порядку.
Ранок проснувся, випив кави і поснідав. зібрав всі речі в рюкзак і на 07:10 на поїзд. Так як з левандівки іти не далеко то пішечки собі пішов на вокзал
Шо робилося в поїзді думаю можна пропустити) всі з настоєм чекали Сколе))
Приїхавши в Сколе, попили кави ну і впринципі зібравшись рушили)
Дойшли до рукавички ше докупилися хто шо забув і на цьому почалася подорож)
Ну спочатку треба було ведертися до стежки і до маршруту) Вийшовши на нього домовилися іти ланцюжком шоб ніхто не відставав) я йшов замикаючим, а то означало шо я собі вирвав гілочку таку тоненьку і поганяв всіх ззаду)))
Трои пройшовжи зробили перший привал біля джерела, вмився і вирушили далі на підкорення гори)
пройшовши знову частину дистанції зробили привал) і я оцінив майбутній на той час маршрут)
От ті дальні хребти то по них ми потім ішли)
далі були пологіші підйому, були трохи крутіші) я знову всіх поганяв своєю різкою) було весело) а хто там казав шо вже не може то всерівно ішов далі) пройшовши значну частину маршруту лісом ми вийшли на відкриті простори) і там ми вирішили трошки відпочити)
хтось шось перекусив, хтось переодівся) а я далі всьо фотозвітував)
полежавши ми продовжили, до того часу ми вже розділилися на дві частини)) але то було не страшно, бо хто ішов перший вони переважно зупинялися віддихатись а ми ж в свою чергу зупинялися подивися на ті краєвиди, пофоткати і пофоткатись)))
там дійсно дуже гарно))
Хочу замітити шо це десь половина маршруту лише))
всі з мега крутим настроєм незважаючи навіть на то шо впринципі трошки від непривички місцями важкувато було) але тим не менш була ціль і я хотів туда вийти)
Дуже класно було коли ми вийшли на рівень хмар, реально ми були на одній висоті, вони пропливали біля нас то було дуже чіто вийдно, і тут в ті моменти було відчуття такої свободи)))
Тут от така от крутезна панорамка)
захоплює погляд))
знову ж таки по дрозі декілька разів ще зупинилися шоб перепочити і віддихатись і кучу разів шоб пофоткати)
доречі коли ми вийшли вже на хребет то вже розуміючи шо подолали такий шлях йшлося легше))
по трошки ми наблизилися до головної нашої мети))
от Вона Параска...
перед горою ми бечали як наша перша частина вже там карапкається до вершини а ми далі фтки робим) ну ніхто не жалівся було дуже крутоі весело)
Але довго вирішили не затримуватися томущо часу було не дуже багато)
ми продовжили)
вже на самому підйомі до вершини є табличка з історією а саме про те що тут була похована вище згадана Параска...
"фотку десь посіяв"
останні кроки і ось я тут) я пройшов всю дистанцію) море вражень) доречі як я писав вище протяжність маршруту 10.3км... просто нереальні відчуття коли ти на вершині)) А це доречі найвища точка Сколівських Бескидів
На горі всі перекусили, полежали, відпочили))
Найбільше вражень стояти на вершині на вітрі і дивитися на цілі міста внизу) на річку яка десь так далеко здається)
Одним словом неймовірні враження)
там я зрозумів шо дісно зійшовши самому на вершину це набагато крутіше ніж виїхати на пійомнику чи на квадріку і подивитися на краєвиди)) зовсім ріізні відчуття)
Раджу спробувати))
Коли всі посиділи поговорили пофоткались ми почали схід вниз) по дорозі декілька привалів) вниз було іти весело) третину маршруту пройшов сам... перша група знову ж таки рванула вперед) я ішов поганяючи всіх позаду розказуючи анекдоти) потім шось стали перепочити, я пішов вперед і так захопився шо від одних відстав і догнав майже перших))
потім вже якось разом внизу сходили усі майже)
якось всі дойшшли до рукавички) я собі купив ше одну воду пару бананів і стояли згадували хто як ішов))
потім знову всі перейшли на вокзал де вже дочекалися нашої електрички))
На цьому все) з часом появляться ше фотки то дозалию)
~~ есть хорошие машины,есть немецкие машины и есть мерседесы ~~
K-Team
MotorGroup
K-Team
MotorGroup
- snik
- Повідомлень: 1699
- З нами з: Суб, 28 листопада 2009, 22:29
- Ім'я: Євген
- Стать: чоловік
- Авто: штири колеса...
- Звідки: levandovka
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
- Контактна інформація:
Re: Мій похід на Парашку...
Vusiko,
BOXER, всьо за кадром
BOXER, всьо за кадром
~~ есть хорошие машины,есть немецкие машины и есть мерседесы ~~
K-Team
MotorGroup
K-Team
MotorGroup
- Sluva
- Повідомлень: 7920
- З нами з: Пон, 15 грудня 2008, 14:26
- Ім'я: Славік
- Стать: чоловік
- Авто: Toyota Corolla Luna
- Звідки: Львів
- Дякував (ла): 14 рази
- Подякували: 28 рази
Re: Мій похід на Парашку...
Фотки до сраки,якийсь тіки мужик мількає, де тьолки?...
"Живіть так, щоб було з чого поржати" (с) Кузьма
- T5-R
- Повідомлень: 8142
- З нами з: Суб, 18 липня 2009, 14:41
- Стать: чоловік
- Авто: Mercedes
- Дякував (ла): 30 рази
- Подякували: 23 рази
- Контактна інформація:
Re: Мій похід на Парашку...
нашо ти туди ходив? даремно витратив час і зусилля
Impossible is Nothing
- Myself
- Повідомлень: 5228
- З нами з: Вів, 05 травня 2009, 14:52
- Ім'я: Oleksandr
- Стать: чоловік
- Авто: Mitsubishi ASX
- Номер: ВС 0990 ВО
- Дякував (ла): 19 рази
- Подякували: 71 рази
- Контактна інформація:
Re: Мій похід на Парашку...
Колись двічі то робив, причому одного разу це тривало 3 дні Табір розбили під самою вершиною Параски, і жили там три дні, в тих хмарах...
А найкраще - три зимових (!) підйоми на Пікуй і один зимовий на Петрас Отих вражень - ціле відро і ще пару возиків
Ех, молодість...
А найкраще - три зимових (!) підйоми на Пікуй і один зимовий на Петрас Отих вражень - ціле відро і ще пару возиків
Ех, молодість...
"Нам не страшні московські воші. Нам страшні українські гниди."
Симон Петлюра
Симон Петлюра
- snik
- Повідомлень: 1699
- З нами з: Суб, 28 листопада 2009, 22:29
- Ім'я: Євген
- Стать: чоловік
- Авто: штири колеса...
- Звідки: levandovka
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
- Контактна інформація:
Re: Мій похід на Парашку...
ета пяць)))Vusiko писав: щоб малого не застудити
~~ есть хорошие машины,есть немецкие машины и есть мерседесы ~~
K-Team
MotorGroup
K-Team
MotorGroup
-
- Повідомлень: 2545
- З нами з: Суб, 01 квітня 2006, 18:43
- Ім'я: Назар
- Стать: чоловік
- Звідки: ЛЬВІВ (сихів)
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
Re: Мій похід на Парашку...
ходив на парашку зимою ше пару років тому ......
але одним днем .....
вражень дійсно багато .....
вітаю з підкореною вершиною!
але одним днем .....
вражень дійсно багато .....
вітаю з підкореною вершиною!
BMW 540 - это как девушка с сиськами 5-го размера. Вроде и через чур, но так круто=)
- RULES
- Повідомлень: 7295
- З нами з: Пон, 03 квітня 2006, 16:40
- Ім'я: Роман
- Стать: чоловік
- Авто: ForesterXT, Lanos 1.5, PassatB4
- Звідки: Lviv
- Дякував (ла): 6 рази
- Подякували: 157 рази
Re: Мій похід на Парашку...
там гарні краєвиди. вживу круче ніж на фотках. був там 3 рази
VAG вже не той
- Ramon
- Повідомлень: 1054
- З нами з: Вів, 18 березня 2008, 16:59
- Ім'я: Рамон
- Стать: чоловік
- Авто: Seat Cordoba 2.0
- Звідки: Lemberg city
- Дякував (ла): 1 раз
- Подякували: 0
Re: Мій похід на Парашку...
snik, Крутяк, чо не маячив коли туди збирався?
BMW неумеют делать автомобили.......
Как делали самолеты так и делают.
Как делали самолеты так и делают.
-
- Повідомлень: 881
- З нами з: Пон, 09 січня 2006, 01:01
- Стать: чоловік
- Авто: VW Golf Variant mk7 Tornadorot
- Дякував (ла): 12 рази
- Подякували: 3 рази
Re: Мій похід на Парашку...
Набагато складніший і цікавіший підйом зі сторони Крушельниці. Зі сторони Коростова/Сколе навіть УАЗи виїжджають.
- Bugs_bunny
- Повідомлень: 921
- З нами з: Пон, 11 березня 2013, 18:34
- Ім'я: Leonid
- Стать: чоловік
- Авто: lacetti 1.6
- Звідки: Lemberg
- Дякував (ла): 14 рази
- Подякували: 7 рази
- snik
- Повідомлень: 1699
- З нами з: Суб, 28 листопада 2009, 22:29
- Ім'я: Євген
- Стать: чоловік
- Авто: штири колеса...
- Звідки: levandovka
- Дякував (ла): 0
- Подякували: 0
- Контактна інформація:
Re: Мій похід на Парашку...
VeRMyT, дякую)))
Deep_Shadow, ну так нада пробувати перше)) всьо з часом піде))) головне шо появилось бажання)))
Bugs_bunny, поки погода ше)))
Deep_Shadow, ну так нада пробувати перше)) всьо з часом піде))) головне шо появилось бажання)))
Bugs_bunny, поки погода ше)))
~~ есть хорошие машины,есть немецкие машины и есть мерседесы ~~
K-Team
MotorGroup
K-Team
MotorGroup
- Myself
- Повідомлень: 5228
- З нами з: Вів, 05 травня 2009, 14:52
- Ім'я: Oleksandr
- Стать: чоловік
- Авто: Mitsubishi ASX
- Номер: ВС 0990 ВО
- Дякував (ла): 19 рази
- Подякували: 71 рази
- Контактна інформація:
Re: Мій похід на Парашку...
Танунах, я згадую той підйом, карабкаєшся вверх і вверх На три дні - це ж їжа, палатки, спальники, казани і т.д. А все це - ще "радянське", з важезних матеріалів... Кароче - чоловікам по 40 кг на плечі, жінкам по 25. І все це - в "Єрмаках", а не на станкахDeep_Shadow писав: Зі сторони Коростова/Сколе навіть УАЗи виїжджають.
Кароче зараз я б то не повторював
"Нам не страшні московські воші. Нам страшні українські гниди."
Симон Петлюра
Симон Петлюра
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 40 гостей