Уявімо собі достатньо великий, або навіть невеликий автодром, на якому розставлені штучні огорожі – конуси, тим самим визначаючи маршрут і траєкторію прямування автомобіля з цього автодром. А тепер додамо до цього всього швидкість, визг шин і трохи запаху паленой гуми, плюс почуття змагання, і ми отримаємо  перегони на час, автослалом.

Самі круті повороти, різноманітні елементи розвороту, елегантний, але швидкий об’їзд  фішок, як переднім, так і заднім ходом – ніщо так сильно не заряджає нашу кров адреналіном як подібні дії. Від водія ж потрібно досить високий рівень водіння, постійна організованість і концентрація на управлінні автомобілем. Крім загальних навичок необхідно максимально чітко відчувати габарити своєї машини, подачу газу на ведучу вісь, вміти прораховувати найоптимальнішу траєкторію руху, стабілізувати в потрібній ситуації автомобіль і робити швидкісні розвороти.

Але навіть якщо ви новачок і більшість з усієї програми автослалома вами поки не досягнуто, то тікати не варто, подібні змагання не тільки несуть моральне задоволення їх учасникам, але й змушують, автолюбителів, рости професійно. Так як на автодромі під час заїзду знаходиться тільки один автомобіль і не автомобілем більше (що виключає допущення контакту між учасниками) відповідно допущення помилок не тягне за собою жодних наслідків, тим самим, надаючи максимальну безпеку водієві машини.

Придумано це змагання було в СРСР для того, щоб підвищити загальні навички водіння водіїв і навчити їх правильно реагувати на екстремальні ситуації, які нерідко відбуваються на дорогах міста.

Сьогодні програма автослалому  включає стандартизовані елементи, що дозволяє за кілька тренувальних заїздів,  навчитися всім необхідним прийомам контролю свого автомобіля.

Зважаючи на те, що на трасі відсутні тверді огорожі, у цьому змаганні в основному беруть участь (на ряду з “зарядженими”) заводські автомобілі без яких-небудь доробок, а для безпеки водія максимум, що може знадобитися, так це використання захисного шолому.