Форум Львівського Тюнінг Клубу

Не дивлячись на кризу , зірки стали правильно і моя мрія стала реальністю. Я попав на Євробайкдвадцятьдесять. Сказати що там багато байків- це не сказати нічого... Вже на другий день перестали сприйматися найрутіші новинки і найкультовіші бренди. Сотні брендів та тисячі байків , компонентів та аксесуарів...Все що тільки можна уявити дозволялося брати в руки , крутити, натискати, міряти та тестити. За деякий час я відмітив для себе пару основних трендів сезону 2011.

1. Тренд номер раз і найважливіший - e-bike чи електробайки.
Так , старий світ зморився крутити педалі і шоу-стоперами цьогоріч були велосипеди з двигунами. Всі фірми мали внаявності один (два\три\пять) таких гаджетів. Варіанти компоновки, приводу найрізноманітніші. І якщо раніше це були сітібайки чи складнічки то КТМ демонстрував ДХапарат на електротязі. Чи то щоб економити на оплаті підйомників чи для того щоб райдер на спуску міг попити свіжого пивка.:))

2. Тренд номер два - складнічки та фікседи. Якщо рік тому фікседи збирали вручну вдома , то тепер було декілька фірм які займаються суто нимим. Також фікседи були на стендах МТВбрендів. А тайванці вправлялися в виробництві компактних складних велосипедів.

3. Третій тренд - Дизайн. Іменно так -Дизайн з великої букви. Технічна довершеність велосипедів вже нікого не дивує. Адже це не ардіси з азімутами. Дизайнери всього світу старилися привернути до себе увагу формами та кольорами. Суто карТ(б)он вже нікого не дивує (хіба що ДХшний GT) , фірми взялися за натуральну сировину - дерево, шкіра ,бамбук. Раму з бамбука сфотографували всі ).


Саму поїздку можна розбити на три частини - суто виставка Євробайк яка була основною метою нашої поїздки, знайомство з життям караванерів та Ціллерталь (г\л курорт в Австріі).

Дорога...


Їхати на м треба було на південь Німеччини, місто Фрідресхафен. Виїжжали, ми ,як завжди , з Чопа. В Угорщині за 50 км починається платний автобан ( віньєтка купується на заправці, є інформація на укр. ат рос. мові) , ним доїхали до Австріі, там купили австрійську віньєтку і під кінець другого дня були вже в Німеччині. В самій Німеччині автобани безкоштовні, податок на утримання автобанів входить в вартість палива. Тобто чим більше катаєшся - тим більше платиш за дороги. Отаке...
Після закриття виставки вирішили катнути по місцвим територіям, не даром же тиснули 1350 км по Європі. Містечко Фрідресхафен стоїть на березі озера Бодензі. Паром за 45 хв доставив нас до швейцарського міста Романсор.

блін, з приєднанням фот з фотофійлу все ясно , а з ІО не хоче чіпати , каже що картинка завелика .

як причепити http://tatubike.io.ua/album383468_1 фото звідси ?


мій "велоальбом" http://photofile.com.ua/users/jurabike/150582565/

а далі?

Круто, читаючи звіт, думав, що на зараз на іншому форумі сижу:)))
Не хочеш ще сюд написати? http://velomax.lviv.ua/forum/index.php?showforum=5

Terry писав:Круто, читаючи звіт, думав, що на зараз на іншому форумі сижу:)))
Не хочеш ще сюд написати? http://velomax.lviv.ua/forum/index.php?showforum=5

то канкуренти))

ні, Макс кент
допишу звіт як розберусь з причіпанням фот. Ваш форум специфічний в цьому плані.

в швейцарському Романсоры ми провели лише кілька годин , бо не мали цьоллєнпапірен на вантаж. Це бло 8 коробок велозапчастин. Прикордонник попросив поставити буса біля його будки і прогулятися містом пішки. До насттупного парому.

по повернунню до Фрідресхафена зпакували, речі, кемпер і вирушили до Австріі, хотіли попасти на курорт Цілерталь , в місто Мейерхофен що в Альпах. Казали це шось типу нашого Буковеля. Не здурили, точніше це наш Бук типу їхнього Ціллерталю, точніше Буку ще триста років треба щоб стати таким як Ціллерталь сьогодні. А може і ніколи він не дотягнеться до єврорівня. Скоріш за все...Неможливо ніякими словами описати враження від Ціллерталю, попробую одним словом - КАЗКА. Реально складалося враження що це все не справжнє, а іграшкове чи намальоване...

після відвідування курорту вернулись в кемпінг, недовгі збори і вирушили на Угорщину. Хотіли ще заїхати до Мішкольце на термальні басейни.Під враженням від побаченого тисяча кілометрів минула незамітно і ми на місці. Заїхали до місцевог окемпінгу , почули що ночівка нам коштуватиме 75 дол (при 15Є в Німечині і 27Є в Австріі) стали просто під Теско. Покупались в басейні, купили продуктів , приготували вечерю і спати. Вночі похоодало, пішов дощ, зранку все було сіре і противне. Через 250 км кордон, митниця, ми вдома!

Десять днів, понад 3 тис км минули як одна секунда. Зараз переглядаю свою тисячу фот, 40 кг каталогів та пробую вникати в роботу...

звіт вийшов трохи сумбурним і розтягнутим в часі . Та хочу сказати що караванінг відкриває нові можливості для автотуризму. Підбивши всі (!!!) затрати на поїздку ми вийшли на суму в тисячу ойро. Сюди ввійшли витрати на паливо, оплата автобанів, стоянок в кемпінгшах, парому (80євро), підйомника (90 євро), закупки продуктів в Дасторі(1300 грн) і два походи в ресторани по 20 євро.
Розділивши цю суму на 5 чол. им отримали по 200 євро з людини. Був невеликий шок від суми і ми тричі перераховували всі чеки,не вірилось.
На сьогодні я став великим фанатом караванінгу, зараз працюю над відкриттям ПЕРШОГО кемпінгу в Карпатах, буду також займатись продажем причепів, караванів та аксесуарів до них. Можливо доживем і до аренди караванів.