Ясениця-Замкова - сімейний вікенд в "Бойківському дворі"
Додано: Пон, 02 травня 2011, 00:32
З"їздив з сім"єю на вихідних в Карпати. Мотель "Бойківський двір" знаходиться на межі Старосамбірського та Турківського районів Львівської області (детальне місце - тут)
Дорога так собі, але за півтори години в "пенсіонерському" режимі (дитина в авто!) доплівся. "По колу" - 260 км. з невеликою вилазкою в Розлуч. Але про все трохи детальніше.
Субота зранку: поки встали, їсти-пити-митись-голитись
, поки зібрались - виїхали в 10.10. В машині - я, дружина і мала (3 рочки), мінімум багажу. Заправка на Городській коло "Метро" - в 10.30 виїхали за Львів. Дуже люблю турківський напрямок, особливо Самбір та місця за Старим Самбором, де починаються серпантини. Їздив туди разів з 30, жодного разу за Оброшином не бачив хоча б одного даішника, пішого чи на авто 
. Не став винятком і цей вояж - там їм просто нічого робити. Не в останню чергу - через якість доріг. Особливо не поганяєш - ями... Але на відміну від золочівського напрямку, де від тебе мало що залежить 
, тут при уважності ями можна об"їхати завчасно 
Так що проїхали дорогу за 1,5 години, в 12 були на місці.
Мотель запам"ятався з попередніх поїздок - якось там "заправлявся" еспрессо 
і мені сподобався бойківський антураж. За пару днів перед поїздкою відшукав той мотель в неті, подзвонив, забив номер. Коли приїхали і подивились на нього вживу - виявилось що втрьох там буде тіснувато. Але знайшась вільна одна з колиб (найменша), яка нас цілком влаштовувала.
Вхід - одразу в кімнату. На "першому поверсі" - телік з саталітарним тюнером, кутовий двоспальний диван, УФО на стінці, шафка, туалет-душ-умивальник, холодильник-чайник та інша дрєбєдєнь. А також сходи нагору, де є тільки два ліжка та дві тумбочки, і вихід на балкон.
Той балкончик йно для краси, його функціональне призначення для мене вичерпалось фоткою:-)
Розпакувались - і вйо в гори:-) Зовсім поруч пологий підйом на безіменну вершину, з якої відкривається ось таке:
Погуляли, зголодніли, спустились в мотель. В ресторанчику замовили смачний обід з грибною юшкою, кручениками, салом з часником, бринзою та іншими бойківсько-гуцульсько-лемківськими штуками:-)
Інтер"єр в шкурах і з головами оленів, кабанів вовків тощо. Прикольно, але я малій мусів довго пояснювати, що то на стіні висить не мама Бембі, за якою він плаче в лісі 
Так що хто їде з дітьми - "подбайте про легенду" 
Після обіду у нас було катання на конику, якого малій обіцяв пару останніх днів. Якби його не було, я б його певно зі Львова мусів привезти , але на щастя знайшлась місцева "Машка".
Дуже сумирна, до речі, кому треба буде - свистіть, кину в приват мобільний власника
Ну а потім - "обов"язкова програма" на дитячому майданчику: користуючись наявністю тата поруч, а не на роботі, мала влаштувала двогодине катання
А потім почались вечорниці: це коли з Трускавця великим автобусом привозять спраглих туристів, і чотири години їх поять-кормлять в кращих карпатських традиціях - від троїстих музик ("Хто родився в червні - ставай наливай" і тому подібне) - до бойківської ватри:
Погулявши потім ще трохи, повечеряли ресторанним "мясом по бойківськи в глечику" на своїй веранді і заснули як вбиті.
Малеча проспала з 10 вечора до 9 ранку безпробудно. Таке можливо тільки в Карпатах
Другий день - неділя: як вже давно не виходило, підйом - аж в 9-ій
Поки встали, поки то-се, сніданок - в 10. Ресторан здивував - вартість сніданку включено в ціну номера, причому принесли нам три сніданки 
А я було хотів за це заплатити Дрібниця - але приємна Ну а далі знову - прогулянка, гірки-качельки... Знайшли на задньому дворі невеличку ферму: гуси-кури-індики, кролики, баранчики, козочки з козенятами... Ось тут мала відірвалась за повної підтримки діда, який тим всім опікується 
Потім - невеличка вилазка в Розлуч, подивились що там і як
І знову обід в ресторані мотелю, теж в бойківському дусі.
"Під занавіс" - ще одна прогулянка на Машці, цього разу з мамочкою "за кермом"
Мала була щаслива безмежно, але і змучена приблизно настільки ж... Через 500 метрів від мотелю на задньому сидінні була така картина:
Спали ми практично до Львова...
ІТОГО: 2 дні, 260 км., відключений мобільний, вся увага - сім"ї. Ніякої роботи. Ніяких дзвінків. Повне задоволення для всіх і вся. Бюджет - неповна 1000 грн. Мізер порівняно з отриманим зарядом емоцій та позитиву
Дорога так собі, але за півтори години в "пенсіонерському" режимі (дитина в авто!) доплівся. "По колу" - 260 км. з невеликою вилазкою в Розлуч. Але про все трохи детальніше.
Субота зранку: поки встали, їсти-пити-митись-голитись
, поки зібрались - виїхали в 10.10. В машині - я, дружина і мала (3 рочки), мінімум багажу. Заправка на Городській коло "Метро" - в 10.30 виїхали за Львів. Дуже люблю турківський напрямок, особливо Самбір та місця за Старим Самбором, де починаються серпантини. Їздив туди разів з 30, жодного разу за Оброшином не бачив хоча б одного даішника, пішого чи на авто . Не став винятком і цей вояж - там їм просто нічого робити. Не в останню чергу - через якість доріг. Особливо не поганяєш - ями... Але на відміну від золочівського напрямку, де від тебе мало що залежить , тут при уважності ями можна об"їхати завчасно Так що проїхали дорогу за 1,5 години, в 12 були на місці.
- "Вигляд ззовні": мотель внизу зліва і дорога на Турку.
і мені сподобався бойківський антураж. За пару днів перед поїздкою відшукав той мотель в неті, подзвонив, забив номер. Коли приїхали і подивились на нього вживу - виявилось що втрьох там буде тіснувато. Але знайшась вільна одна з колиб (найменша), яка нас цілком влаштовувала.
- Так виглядала "наша" колиба
- Перший поверх - коридор-вітальня-кухня на шести квадратах - "в одном флаконє":-D
- Другий "поверх" - мансарда по-гуцульськи:-)
Так що хто їде з дітьми - "подбайте про легенду" Після обіду у нас було катання на конику, якого малій обіцяв пару останніх днів. Якби його не було, я б його певно зі Львова мусів привезти
, але на щастя знайшлась місцева "Машка".
Ну а потім - "обов"язкова програма" на дитячому майданчику: користуючись наявністю тата поруч, а не на роботі, мала влаштувала двогодине катання
Другий день - неділя: як вже давно не виходило, підйом - аж в 9-ій
Поки встали, поки то-се, сніданок - в 10. Ресторан здивував - вартість сніданку включено в ціну номера, причому принесли нам три сніданки А я було хотів за це заплатити Дрібниця - але приємна Ну а далі знову - прогулянка, гірки-качельки... Знайшли на задньому дворі невеличку ферму: гуси-кури-індики, кролики, баранчики, козочки з козенятами... Ось тут мала відірвалась за повної підтримки діда, який тим всім опікується
"Під занавіс" - ще одна прогулянка на Машці, цього разу з мамочкою "за кермом"
ІТОГО: 2 дні, 260 км., відключений мобільний, вся увага - сім"ї. Ніякої роботи. Ніяких дзвінків. Повне задоволення для всіх і вся. Бюджет - неповна 1000 грн. Мізер порівняно з отриманим зарядом емоцій та позитиву
Фоток море... Вражень від відвіданих місць ще більше... Встиг і пл горах добряче налазитись, і під сніг попасти, і покататись з гори на дощовиках, а потім в теплих Солотвинських озерах покупатись.... ЛЯПОТАААааа!!!!!!!! 
А так ніяких там катастроф непомітив... озера були на місці, порівняно з минулимом роком трошки перекопали та перерозділяли
... Чотиримісна колиба з чотирма сніданками за 350 українських ойро - це 350/4= 87,5 на людину. Ти вважаєш це забагато?