Мій похід на Парашку...
Додано: Сер, 17 вересня 2014, 15:20
Ну якби назва теми намікає)
завжди хотів піти в такий от похід. І тут появлась можливість))
Коротко: гора Парашка (якщо правильно то Параска) названа в честь дочки чи то жінки Святослава Володимировича (сина Володимира Великого). Висота 1280м на рівнем моря, стартували ми (якщо вірити картам) з висоти 500м над рівнем моря, це в Сколе біля рукавички, довжина маршруту приблизно 10.3 км.
Це було коротко, а тепер все по порядку.
Ранок проснувся, випив кави і поснідав. зібрав всі речі в рюкзак і на 07:10 на поїзд. Так як з левандівки іти не далеко то пішечки собі пішов на вокзал
Шо робилося в поїзді думаю можна пропустити) всі з настоєм чекали Сколе))
Приїхавши в Сколе, попили кави ну і впринципі зібравшись рушили)
Дойшли до рукавички ше докупилися хто шо забув і на цьому почалася подорож)
Ну спочатку треба було ведертися до стежки і до маршруту) Вийшовши на нього домовилися іти ланцюжком шоб ніхто не відставав) я йшов замикаючим, а то означало шо я собі вирвав гілочку таку тоненьку і поганяв всіх ззаду)))
Трои пройшовжи зробили перший привал біля джерела, вмився і вирушили далі на підкорення гори)
пройшовши знову частину дистанції зробили привал) і я оцінив майбутній на той час маршрут)
От ті дальні хребти то по них ми потім ішли)
далі були пологіші підйому, були трохи крутіші) я знову всіх поганяв своєю різкою) було весело) а хто там казав шо вже не може то всерівно ішов далі) пройшовши значну частину маршруту лісом ми вийшли на відкриті простори) і там ми вирішили трошки відпочити)
хтось шось перекусив, хтось переодівся) а я далі всьо фотозвітував)
полежавши ми продовжили, до того часу ми вже розділилися на дві частини)) але то було не страшно, бо хто ішов перший вони переважно зупинялися віддихатись а ми ж в свою чергу зупинялися подивися на ті краєвиди, пофоткати і пофоткатись)))
там дійсно дуже гарно))
Хочу замітити шо це десь половина маршруту лише))
всі з мега крутим настроєм незважаючи навіть на то шо впринципі трошки від непривички місцями важкувато було) але тим не менш була ціль і я хотів туда вийти)
Дуже класно було коли ми вийшли на рівень хмар, реально ми були на одній висоті, вони пропливали біля нас то було дуже чіто вийдно, і тут в ті моменти було відчуття такої свободи)))
Тут от така от крутезна панорамка)
захоплює погляд))
знову ж таки по дрозі декілька разів ще зупинилися шоб перепочити і віддихатись і кучу разів шоб пофоткати)
доречі коли ми вийшли вже на хребет то вже розуміючи шо подолали такий шлях йшлося легше))
по трошки ми наблизилися до головної нашої мети))
от Вона Параска...
перед горою ми бечали як наша перша частина вже там карапкається до вершини а ми далі фтки робим) ну ніхто не жалівся було дуже крутоі весело)
Але довго вирішили не затримуватися томущо часу було не дуже багато)
ми продовжили)
вже на самому підйомі до вершини є табличка з історією а саме про те що тут була похована вище згадана Параска...
"фотку десь посіяв"
останні кроки і ось я тут) я пройшов всю дистанцію) море вражень) доречі як я писав вище протяжність маршруту 10.3км... просто нереальні відчуття коли ти на вершині)) А це доречі найвища точка Сколівських Бескидів
На горі всі перекусили, полежали, відпочили))
Найбільше вражень стояти на вершині на вітрі і дивитися на цілі міста внизу) на річку яка десь так далеко здається)
Одним словом неймовірні враження)
там я зрозумів шо дісно зійшовши самому на вершину це набагато крутіше ніж виїхати на пійомнику чи на квадріку і подивитися на краєвиди)) зовсім ріізні відчуття)
Раджу спробувати))
Коли всі посиділи поговорили пофоткались ми почали схід вниз) по дорозі декілька привалів) вниз було іти весело) третину маршруту пройшов сам... перша група знову ж таки рванула вперед) я ішов поганяючи всіх позаду розказуючи анекдоти) потім шось стали перепочити, я пішов вперед і так захопився шо від одних відстав і догнав майже перших))
потім вже якось разом внизу сходили усі майже)
якось всі дойшшли до рукавички) я собі купив ше одну воду пару бананів і стояли згадували хто як ішов))
потім знову всі перейшли на вокзал де вже дочекалися нашої електрички))
На цьому все) з часом появляться ше фотки то дозалию)
завжди хотів піти в такий от похід. І тут появлась можливість))
Коротко: гора Парашка (якщо правильно то Параска) названа в честь дочки чи то жінки Святослава Володимировича (сина Володимира Великого). Висота 1280м на рівнем моря, стартували ми (якщо вірити картам) з висоти 500м над рівнем моря, це в Сколе біля рукавички, довжина маршруту приблизно 10.3 км.
Це було коротко, а тепер все по порядку.
Ранок проснувся, випив кави і поснідав. зібрав всі речі в рюкзак і на 07:10 на поїзд. Так як з левандівки іти не далеко то пішечки собі пішов на вокзал
Шо робилося в поїзді думаю можна пропустити) всі з настоєм чекали Сколе))
Приїхавши в Сколе, попили кави ну і впринципі зібравшись рушили)
Дойшли до рукавички ше докупилися хто шо забув і на цьому почалася подорож)
Ну спочатку треба було ведертися до стежки і до маршруту) Вийшовши на нього домовилися іти ланцюжком шоб ніхто не відставав) я йшов замикаючим, а то означало шо я собі вирвав гілочку таку тоненьку і поганяв всіх ззаду)))
Трои пройшовжи зробили перший привал біля джерела, вмився і вирушили далі на підкорення гори)
пройшовши знову частину дистанції зробили привал) і я оцінив майбутній на той час маршрут)
От ті дальні хребти то по них ми потім ішли)
далі були пологіші підйому, були трохи крутіші) я знову всіх поганяв своєю різкою) було весело) а хто там казав шо вже не може то всерівно ішов далі) пройшовши значну частину маршруту лісом ми вийшли на відкриті простори) і там ми вирішили трошки відпочити)
хтось шось перекусив, хтось переодівся) а я далі всьо фотозвітував)
полежавши ми продовжили, до того часу ми вже розділилися на дві частини)) але то було не страшно, бо хто ішов перший вони переважно зупинялися віддихатись а ми ж в свою чергу зупинялися подивися на ті краєвиди, пофоткати і пофоткатись)))
там дійсно дуже гарно))
Хочу замітити шо це десь половина маршруту лише))
всі з мега крутим настроєм незважаючи навіть на то шо впринципі трошки від непривички місцями важкувато було) але тим не менш була ціль і я хотів туда вийти)
Дуже класно було коли ми вийшли на рівень хмар, реально ми були на одній висоті, вони пропливали біля нас то було дуже чіто вийдно, і тут в ті моменти було відчуття такої свободи)))
Тут от така от крутезна панорамка)
захоплює погляд))
знову ж таки по дрозі декілька разів ще зупинилися шоб перепочити і віддихатись і кучу разів шоб пофоткати)
доречі коли ми вийшли вже на хребет то вже розуміючи шо подолали такий шлях йшлося легше))
по трошки ми наблизилися до головної нашої мети))
от Вона Параска...
перед горою ми бечали як наша перша частина вже там карапкається до вершини а ми далі фтки робим) ну ніхто не жалівся було дуже крутоі весело)
Але довго вирішили не затримуватися томущо часу було не дуже багато)
ми продовжили)
вже на самому підйомі до вершини є табличка з історією а саме про те що тут була похована вище згадана Параска...
"фотку десь посіяв"
останні кроки і ось я тут) я пройшов всю дистанцію) море вражень) доречі як я писав вище протяжність маршруту 10.3км... просто нереальні відчуття коли ти на вершині)) А це доречі найвища точка Сколівських Бескидів
На горі всі перекусили, полежали, відпочили))
Найбільше вражень стояти на вершині на вітрі і дивитися на цілі міста внизу) на річку яка десь так далеко здається)
Одним словом неймовірні враження)
там я зрозумів шо дісно зійшовши самому на вершину це набагато крутіше ніж виїхати на пійомнику чи на квадріку і подивитися на краєвиди)) зовсім ріізні відчуття)
Раджу спробувати))
Коли всі посиділи поговорили пофоткались ми почали схід вниз) по дорозі декілька привалів) вниз було іти весело) третину маршруту пройшов сам... перша група знову ж таки рванула вперед) я ішов поганяючи всіх позаду розказуючи анекдоти) потім шось стали перепочити, я пішов вперед і так захопився шо від одних відстав і догнав майже перших))
потім вже якось разом внизу сходили усі майже)
якось всі дойшшли до рукавички) я собі купив ше одну воду пару бананів і стояли згадували хто як ішов))
потім знову всі перейшли на вокзал де вже дочекалися нашої електрички))
На цьому все) з часом появляться ше фотки то дозалию)
Отих вражень - ціле відро і ще пару возиків 
