Арабатська стрілка на авто, з палатками.
Додано: П'ят, 11 травня 2018, 11:40
Арабатка буде потім, а зараз трішечки предисторії! Цього року ми знову повторимо ратний подвиг, хто з нами завжди будь-ласка!
Минулого року вирішили з сім'єю відпочити на морі з палатками Вирішили поїхати на Чорне море в район Дунайського біосферного заповідника на піщану косу, що відділяє озеро Сасик від моря. Були там, відєлі зроблену великим балаболом всєя Грузії і України, вельмишановним АПЕПЕПЕПЕ Сраакашвіллі, трасу Одесса-Ренні Колія місцями до 70 см глибиною Якось з горем пополам добрались ми до того Сасика, правда через Київ Запах я вам скажу ще той, комарі табунами. Жінка забракувала такий відпочинок і каже: валим краще в Лебедівку, тут недалеко. Хоч це і була 12 ночі, але поїхали, на підїзді до Лебедівки за 40 км на дорозі, яку ше бомбили в 1 Світову, пообривав я пластини ( не вуха!) з заднього моста на свому Жиглі, разом з новенькими Билштайнами Було 2:00 ночі, темно, як в дупі мурина , аморти позалазили в яму, машина впала на дно і рухатись не хотіла , за пару сот метрів горіло поле скошеної де не де пшениці, рухалось від моря в нашу сторону, бігли і вили, як ненормальні вовки, волені і всяка живність Вопшем ми поняли, що всьо, скидайте куми ласти, йдемо на дно Я вирішив годинку перекімарити, все таки сутку за рулем, 1300 км за плечима. Почало сіріти, я якимось чудом зміг викрутити один аморт, зібрати решту запчастин з дороги і після недовгого голосування вирішили їхати на Азов, поближче до окупантів, але з ремонтом в місті Одесса, Дааа забув, на виїзді на трасу Умань-Одесса, з тої якої мав бути платний автобан, я зловив просто акуєтітєльну яму в пів машини, від удару кришка капота погнула петлі і розвалила горловину радіатора , Всю подальшу дорогу я їхав з включеною пічкою і температурою коло магнітоли +55 градусів...
Були ми в Одесі на автосервісі, народ ввійшов в положення, що з малими дітьми 1.5 і 9 років, повиганяли всі іномарки на вулицю, закинули на підйомник і в 4 руки ми різали і варили По дорозі обзвонювали всі фірми і шукали радіатор до тазіка, ну нігде не було, базар був закритий До ночі ми доковбасили на Арабатку, коло Геніческа палаточного городка вже не було, вирішили їхати вздовж по косі аж до Стрілкового, на місце відпочинку Клубу Караванерів України Минала друга сутка, серед ночі знайшли місце, поставили палатку і трупами заснули, море ми чули, але не бачили Як виявилось воно було в 7 метрах від палатки
Якось так коротко в 2х словах
[img][/img]
Минулого року вирішили з сім'єю відпочити на морі з палатками Вирішили поїхати на Чорне море в район Дунайського біосферного заповідника на піщану косу, що відділяє озеро Сасик від моря. Були там, відєлі зроблену великим балаболом всєя Грузії і України, вельмишановним АПЕПЕПЕПЕ Сраакашвіллі, трасу Одесса-Ренні Колія місцями до 70 см глибиною Якось з горем пополам добрались ми до того Сасика, правда через Київ Запах я вам скажу ще той, комарі табунами. Жінка забракувала такий відпочинок і каже: валим краще в Лебедівку, тут недалеко. Хоч це і була 12 ночі, але поїхали, на підїзді до Лебедівки за 40 км на дорозі, яку ше бомбили в 1 Світову, пообривав я пластини ( не вуха!) з заднього моста на свому Жиглі, разом з новенькими Билштайнами Було 2:00 ночі, темно, як в дупі мурина , аморти позалазили в яму, машина впала на дно і рухатись не хотіла , за пару сот метрів горіло поле скошеної де не де пшениці, рухалось від моря в нашу сторону, бігли і вили, як ненормальні вовки, волені і всяка живність Вопшем ми поняли, що всьо, скидайте куми ласти, йдемо на дно Я вирішив годинку перекімарити, все таки сутку за рулем, 1300 км за плечима. Почало сіріти, я якимось чудом зміг викрутити один аморт, зібрати решту запчастин з дороги і після недовгого голосування вирішили їхати на Азов, поближче до окупантів, але з ремонтом в місті Одесса, Дааа забув, на виїзді на трасу Умань-Одесса, з тої якої мав бути платний автобан, я зловив просто акуєтітєльну яму в пів машини, від удару кришка капота погнула петлі і розвалила горловину радіатора , Всю подальшу дорогу я їхав з включеною пічкою і температурою коло магнітоли +55 градусів...
Були ми в Одесі на автосервісі, народ ввійшов в положення, що з малими дітьми 1.5 і 9 років, повиганяли всі іномарки на вулицю, закинули на підйомник і в 4 руки ми різали і варили По дорозі обзвонювали всі фірми і шукали радіатор до тазіка, ну нігде не було, базар був закритий До ночі ми доковбасили на Арабатку, коло Геніческа палаточного городка вже не було, вирішили їхати вздовж по косі аж до Стрілкового, на місце відпочинку Клубу Караванерів України Минала друга сутка, серед ночі знайшли місце, поставили палатку і трупами заснули, море ми чули, але не бачили Як виявилось воно було в 7 метрах від палатки
Якось так коротко в 2х словах
[img][/img]